Інтерв'ю
SOLITUDE AETERNUS
SOLITUDE AETERNUS
У славному штаті Техас, що славиться нафтовими вишками, запиленими бензоколонками, бородатими Зі Зі Топами й блюз-роком, базується одна з найвідоміших на сьогоднішній день дум-метал команд — SOLITUDE AETERNUS. Попри те, що Техас — можна сказати, осередок «справжньої Америки», цей гурт виконує на 100% європейську музику. Красивий, дуже емоційний чистий вокал, чудові проникливі мелодії, дуже щира подача музики загалом. Усі їхні роботи заслужено користуються популярністю (причому не лише серед фанатів думу), а два їхніх перших альбоми «Into The Depth Of Sorrow» та «Beyond The Crimson Horizon» є колекційними раритетами, оскільки контора «RoadRacer», що випустила їх свого часу, не стала морочитися з допечаткою (а основний тираж і без того був невеликий). Зараз SOLITUDE AETERNUS під контрактом у Massacre, які більш прихильно ставляться до своїх клієнтів. Після останнього альбому «Adagio» минуло вже доволі багато часу, і ось — радісні новини: незабаром очікується новий альбом «Alone»! Зараз головний ідеолог SOLITUDE AETERNUS — гітарист John Perez і розповість нам, які перспективи чекають на їхніх фанатів.
SOLSTICE
SOLSTICE
Туманний Альбіон давно відомий як постачальник важкої музики найвищої проби. Безліч гуртів, що вийшли із 70-х і початку 80-х (перераховувати їх немає сенсу — ці імена відомі практично всім), потім деяке затишшя, і в 90-х знову прорив! Якщо говорити про doom metal, то Англія — взагалі батьківщина цього одного з найпохмуріших напрямків важметалу (достатньо згадати великих BLACK SABBATH). Такі імена, як MY DYING BRIDE, ANATHEMA та CATHEDRAL «щось» кажуть навіть тим, хто думом, власне, і не особливо цікавиться. Однак варто зазначити, що цим гуртам просто пощастило більше, ніж решті. В Англії безліч якісних думових колективів, чиї імена не настільки відомі широкому колу фанатів. Але й ці гурти, безсумнівно, гідні уваги. Нижче представлене інтерв'ю з одним із найодіозніших, мабуть, думстерів Англії, лідером культового колективу SOLSTICE Річем Вокером. Цей гурт гідний уваги з багатьох причин: чудова музика — водночас і красива, і похмура, і меланхолійна, й агресивна. У 90-х у гурту вийшло три альбоми — «Lamentation», «Halycon» (mini) і найцікавіший, мабуть, «New Dark Age». Усі три одразу стали культовими в дум-металі й справжніми раритетами. Два з них випущені такими небезвідомими лейблами, як CANDLELIGHT і MISANTHROPY. Через SOLSTICE пройшло безліч музикантів, багато з яких згодом грали в CRADLE OF FILTH, BAL-SAGOTH, EXTREME NOISE TERROR, MY DYING BRIDE та ANATHEMA. Потім SOLSTICE зникли, і про них не було чутно протягом кількох років. І ось з'являється інформація про відродження цього легендарного гурту! Втім… Сам Річ Вокер нам усе розповість:
SUMMONING
SUMMONING
Чи багато ми можемо пригадати успішних студійних проєктів — тобто тих гуртів, учасники яких ніколи не виходили на сцену й не давали живих виступів, і відповідно музику яких ми можемо почути лише на дисках, записаних у студії. Відповімо на поставлене запитання — це чимала кількість музикантів, що працюють у рамках напрямків нью-ейдж, ембієнт, дарквейв тощо — в більшості випадків це one-man band — тобто гурт, що складається з одного учасника. Якщо говорити про металічну музику — то згадується ціла низка grindcore проєктів, а також гуртів, що виконують black metal (звісно, не забуваємо й про прогресив-сцену, чого варті одні лише проєкти голландця Лукассена, з яких найвідомішим є AYREON). У випадку Black Metal треба говорити про найекстремальніші колективи. Найвідомішим серед них, безумовно, є BURZUM — переказувати один із найвідоміших сюжетів в історії важкого року немає сенсу — будемо об'єктивними — здебільшого популярність цього проєкту зумовлена скандалом початку 1990-х, пов'язаним із його єдиним учасником. На сьогоднішній день в андерґраундному блек-металі найцікавішими виглядають німецька та французька сцени. Гурт SUMMONING — унікальне явище — розпочавши з мелодійного блеку, гурт невдовзі виробив своє унікальне звучання й неповторну естетику, паралельно обравши як основну тематику лірики темний бік культової для важкої сцени трилогії Толкіна «Володар перснів». Вписати в рамки жанру цей австрійський проєкт, що складається з двох осіб, неможливо — більшість джерел останніми роками сходяться на терміні epic metal, усвідомлюючи, що ярлики на кшталт black/pagan metal не описують музику гурту навіть на 10 відсотків. Деякий час тому Протектор і Сіленіус люб'язно погодилися відповісти на запитання нашому сайту в електронній формі, і тепер ми з задоволенням публікуємо це інтерв'ю.